Категорія: Экономика

Міністерство фінансів України стало переможцем Risk Awards 2023 у номінації “Ризик-менеджер року з суверенних активів” від міжнародного авторитетного видання Risk.net, повідомляє Мінфін.

Цьому сприяла ефективна робота команди міністерства у сфері управління держборгом та продовження активної співпраці з інвесторами в українських активах в умовах повномасштабної війни.

Через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення було проведено перший аукціон із продажу військових облігацій. Завдяки щотижневому проведенню аукціонів облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП) до держбюджету станом на кінець 2022 року було залучено понад 7 млрд. доларів США.

Крім того, у серпні 2022 року було досягнуто згоди з інвесторами про продовження терміну погашення всіх 13 серій державних єврооблігацій та відстрочення купонних платежів на два роки, що дозволило заощадити близько 6 млрд доларів США для фінансування першочергових потреб України. Ці заходи, разом із пільговим фінансуванням від країн-союзників та міжнародних організацій, дозволили Україні стабілізувати фінансову систему та запобігти кризі ліквідності.

За словами директора боргових ринків регіону CEEMEA у BNP Paribas Бориса Матяша, гудвілл, тобто ділова репутація, яку Україна заробила протягом останніх кількох років, співпрацюючи з інвесторами, стала ключовим чинником у досягненні угоди з інвесторами минулого року.

“Це допомогло Україні мобілізувати фінансові ресурси швидко та ефективно, отримавши широку підтримку від інвесторської спільноти, і звільнити бюджетні ресурси за часів, коли це потрібно найбільше. Таким чином, це дає країні можливість продовжувати функціонувати та відновлювати країну для процвітаючого майбутнього народу України”, – додав Матяш.

Президент Володимир Зеленський підписав закон Про споживче кредитування, за яким українські фінансові установи мають розкривати повну вартість мікрокредитів, а штрафи у разі прострочення виплат за кредитом не можуть перевищувати максимальної планки.

У банку пояснили: через те, що вимоги до розкриття інформації не поширювалися на т.зв. мікрокредити (на суму до мінімальної зарплати, зараз 5 тис. грн, і терміном до одного місяця), у громадян було чимало проблем, спричинених нерозумінням повної вартості кредиту та санкцій у разі прострочення, які могли збільшити борг утричі, а то й у десятки разів .

Як виявилося, більшість позик, взятих у небанківських фінансових установах, – незначні за розміром та короткострокові. У 2019 році середня сума кредиту фізичної особи складала 3711 грн.

Після набуття чинності закону (через три місяці з дня його публікації) фінансові компанії будуть зобов’язані вказувати реальну річну відсоткову ставку по мікрокредитах, яка включає всі без винятку витрати клієнта. Заборонено вказувати процентні ставки на рівні 0% або 0,01%, які можуть діяти протягом короткого пільгового періоду. Тому що це призводить до неправильного розуміння вартості кредиту і може поставити позичальника у скрутне фінансове становище.

Крім того, з’явиться максимальна планка штрафів та пені – подвійна сума кредиту. І це обмеження не може збільшуватися за домовленістю сторін, навіть якщо воно передбачено договором.

Нагадаємо, з 1 липня в Україні набув чинності закон про “спліт”. З цього моменту регулювати діяльність небанківських фінансових компаній та контролювати їхню роботу почав НБУ. До небанківських фінансових компаній належать ломбарди, кредитні спілки, страхові та колекторські компанії, а також багато інших, які мають справу з грошима населення.

Долар 5 квітня після помітного зростання в офіційних курсах Нацбанку повернувся на міжбанку до психологічної позначки в 28 грн, проте потім трохи знизився – до 27,92/27,93 грн. На українську валюту тисне ціла низка факторів. Тож долар може подорожчати до 28,25 грн. При цьому поточного тижня готівковий долар у банках торгуватиметься близько 27,9/28,1 грн.

Шевчишин виділив такі тенденції на валютному ринку:

• Валютні інтервенції НБУ не дотримали натиску покупців.
• Ключовий тиск на ринок чинять нерезиденти, які фіксують свої інвестиції. На тлі епідеміологічних проблем, провалу вакцинації та локдаунів в економічно активних регіонах, а також ризиків військової ескалації на Донбасі інвестори виводять капітали.
• На тлі карантину та локдаунів зростають ризики для наповнення бюджету, і, відповідно, необхідності пошуку додаткових джерела фінансування дефіциту. Пауза у співпраці з МВФ та невизначеність з єврооблігаціями підігріватимуть спекулятивні настрої ринку.

“Щодо динаміки гривні за весь минулий місяць, то в березні вона зміцнилася і до долара, і до євро, при цьому падіння євро було набагато помітнішим… Більш інтенсивне падіння євро пов’язане з його зниженням на світовому валютному ринку, за місяць валютна пара євро-долар знизилася з 1,223 до 1,174 (-4%). 8%”, – додав Вадим Йосуб.

До кінця квітня він очікує помірного зниження курсу долара і помітнішого падіння євро за рахунок того, що європейська валюта може продовжити дешевшати на світовому ринку. До кінця місяця долар може торгуватися в діапазоні 27,6-28,1 грн., євро – в діапазоні 31,0-31,7 грн., вважає Йосуб.

Поки морква в Україні стає делікатесом, ціни на ранню капусту далі падають, повідомляють аналітики проекту EastFruit. За їхніми даними, оптовий продаж ранньої капусти в основних регіонах виробництва ведеться за ціною 5-8 грн/кг, що в середньому на 48% дешевше, ніж тижнем раніше.

Учасники ринку вважають зниження цін закономірним явищем, адже до продажу вже підключилися майже всі південні області, а також почалися постачання із Закарпаття. Крім того, виробники говорять про зниження попиту на ранню капусту через те, що під час карантину торгівля на продовольчих ринках велася нерегулярно.

“Як ми і прогнозували, ціни на ранню капусту зараз знижуються не лише під впливом сезонного зростання пропозиції, великий тиск на ринок також чинить надлишок торішньої продукції, яку деякі виробники готові віддавати за цінами, нижчими за собівартість”, – прокоментував ситуацію керівник проекту “АПК-Інформ”. : овочі та фрукти” Олександр Хорев.

Втім, зараз капуста нового врожаю все одно коштує в середньому на 28% дорожче, ніж у той же період 2019 року.